 |
| |||
| проривати; розривати (стосунки тощо); спричинювати розлад; спричинювати розбрат; припинятися (про стосунки тощо); розриватися (про стосунки тощо) | |||
| спричинювати грижу | |||
| припинятися (про відносини тощо); розривати (відносини тощо); розриватися | |||
| порушувати; розривати | |||
| поривати (відносини); викликати розлад; викликати розкол | |||
|
rupturing : 7 短语, 2 学科 |
| 外交 | 6 |
| 技术 | 1 |