 |
| |||
| прорива́ти; розрива́ти (стосунки тощо); спричинювати розлад; спричинювати розбрат; припиня́тися (про стосунки тощо); розрива́тися (про стосунки тощо) | |||
| спричинювати грижу | |||
| припиня́тися (про відносини тощо); розрива́ти (відносини тощо); розрива́тися | |||
| руйнува́тися | |||
| пору́шувати; розрива́ти | |||
| поривати (відносини); викликати ро́злад; викликати розкол | |||
|
rupturing : 7 短语, 2 学科 |
| 外交 | 6 |
| 技术 | 1 |