Українська ⇄ Англійська Німецька Російська Французька +

розлучений m
заг.	divorced (як - про чоловіка)
діловод.	divorced (-а)
юр.	divorced husband; divorced; divorcee; divorced person
розлучений прикм.
заг.	parted
розлучати дієсл.
заг.	divorce (розривати шлюб); part (роз'єднувати, from); separate (from); sever
військ.	separate
літ.	sever (from)
поет.	sunder
юр.	separate (подружжя); sever husband and wife (чоловіка і дружину); grant divorce (про суд)
розлучена прикм.
юр.	divorced wife; divorced
розлучитися дієсл.
юр.	obtain a divorce (про чоловіка і жінку)
розлуча́тися дієсл.
юр.	divorce

розлучений : 24 фрази в 5 тематиках

Економіка	2
Загальна лексика	6
Розмовна лексика	1
Французька мова	2
Юридична лексика	13