|
n
| |
|
| заг. |
tin |
| військ. |
Sn |
| довк. |
tin |
| нафт.газ |
tin (Sn) |
| іст. |
stannary |
|
|
олово імен.
| |
|
| хім. |
stannum |
|
| Український тезаурус |
|
|
олово n
| |
|
| мет. |
елемент №50 періодичної системи Д.І.Менделєєва IV група, 5 період, атомна маса 118,69; відомо 29 ізотопів з масовими числами 106—134; типові ступені окислювання +II, +IV; проста речовина, існує у виді двох алотропічних модифікацій: біле олово — важкий сріблясто-білий блискучий пластичний метал, повільно тьмяніє на повітрі внаслідок утворення плівки оксиду; Tпл 505 K; застосовують у виробництві білої жерсті лудіння, для одержання різних сплавів типографських, вальничних, припоїв, фольги, посуду, художнього литва; сіре олово — дрібний сірий порошок, виникає з білого олова при охолодженні нижче 286,2 K, при цьому відбувається руйнування олов'яних предметів "олов'яна чума"; відоме з давніх часів; походження назви не встановлено; найважливіший мінерал — каситерит олов'яний камінь SnO2 |
