|
прикм.
| |
|
| заг. |
adverse; antagonistic; antagonistical; fremd; hostile; ill; ill-disposed; inimical; opponent; opposed; enemy's; malign |
| військ. |
enemy; adversarial |
| розм. |
wither |
| юр. |
hostile (в т. ч. про свідка; у т.ч. про свідка); non-amicable |
|
|
ворожій прикм.
| |
|
| заг. |
conjurer; magician; miracle worker; wizard |
|
|
вороже прикм.
| |
|
| заг. |
antagonistically |
|
| Український тезаурус |
|
|
воро́жий прикм.
| |
|
| військ., логіст. |
Стандартизоване визначення напрямку, об'єкту або їх сукупності яке позначає приналежність до певної держави, ворожої частини або групи які з огляду на їх поведінку або отриману інформацію таку як технічні характеристики, національність, походження які становлять небезпеку дружнім силам. 2. НАТО. В процесі ідентифікації назва, яка дається смузі, об'єкту або сукупності об'єктів характеристики, поведінка або приналежність яких вказують на наявність небезпеки для дружніх сил. Надання такого позначення не обов'язково передбачає застосування сили. Пов'язані терміни: свій, невідомий, нейтральний. (ФР) |
