|
f
| |
|
| ел. |
break down |
|
|
пору́шувати дієсл.
| |
|
| заг. |
break (закон, правило); bring (справу); bring up (питання); contravene; deviate (стандарти тощо); dislocate; disobey (закон); disturb; entrench (права); evade (закон); exceed; frustrate; impair; infract; infringe (upon); interrupt (щось); intrench (права тощо); offend (закон тощо); racket (тишу, спокій); raise (починати); sin (щось); snap; start (питання); subvert (закон тощо); transgress; trick (плани тощо); upset (порядок тощо); violate |
| авіац. |
brake up; disrupt; to brake up; trouble (правильний хід роботи) |
| військ. |
breach (угоду тощо); break (обіцянку, закон, правило); contravene (закон, правила); disrupt (плани тощо); raise (питання); destroy |
| дип. |
disobey (закон тощо); entrench (upon, права); infringe (закон); transgress (закон); upset (плани, порядок тощо) |
| ділов. |
default (угоду) |
| ек. |
breach; break (договір, закон і т.п.); infringe |
| ел. |
strip (ґрунт, напр. при будівельних роботах) |
| мікроел. |
drive |
| науков. |
break; interrupt; unsettle; upset |
| рел. |
break (broke; broken, обіцянку, закон, правило; broke; broken, право, закон, договір, обов'язок і т.д.); sensationalize |
| тех. |
trouble; perturb; violate (закон, договір) |
| юр. |
pursue (позов); abandon (вірність); contravene (право, норму; закон, право); be in breach (закон, право, норму); break up (шлюб тощо); break (право, закон, договір, зобов'язання та ін.; право, норму); commence (справу); encroach (яке-н. право); entrench (право тощо); institute (справу); offend (закон, право, норму); overturn; rupture; transgress (закон тощо; норми права); trespass (суб'єктивне або об'єктивне право; об'єктивне або суб'єктивне право); upset (в т. ч. порядок, плани; у т.ч. порядок, плани); infringe (on/upon; права, закон, норми; право, норму); breach (право, закон, договір та ін.); defeat (плани і т.ін.); defy; frustrate (плани); infract (право, закон, договір, обов'язок); intrude; overstep; raise (питання, запитання); violate (право, закон, договір); renounce; repudiate; thwart; disregard (закон, правила тощо); disturb (плани, порядок, спокій) |
|
|
грубо пору́шувати дієсл.
| |
|
| юр. |
outrage (закон) |
