Російська ⇄ Іврит Іспанська Італійська Абхазька Англійська Арабська Башкирська В'єтнамська Грецька Грузинська Данська Есперанто Естонська Казахська Калмицька Киргизька Китайська Латиська Литовська Норвезька Нідерландська Німецька Польська Португальська Румунська Словацька Таджицька Татарська Турецька Угорська Українська Французька Фінська Церковнослов'янська Чеська Шведська Японська +

миновать дієсл. наголоси
заг.	мина́ти; минатися; обминати; оминати (и сов.); поминати (вид); промайнути (удаляться, оставляя что-л. позади или в стороне); проминати; прохо́дити (и сов.); поминути; проминути; обминути; збігати
преим. и с отриц.: избавляться от чего-л. миновать дієсл.
заг.	мина́ти
миновать сов., реже несов. дієсл.
заг.	мина́ти
кто, что кого или что миновать дієсл.
заг.	мина́ти
только об отрезке времени миновать дієсл.
заг.	поминати