Російська ⇄ Іспанська Італійська Абхазька Англійська В'єтнамська Грецька Данська Естонська Казахська Калмицька Киргизька Китайська Кхмерська Латиська Литовська Норвезька Нідерландська Німецька Перська Польська Португальська Румунська Сербська Словацька Таджицька Татарська Турецька Угорська Українська Французька Фінська Церковнослов'янська Чеська Шведська Шотландська Японська +

возвышаться дієсл. наголоси
заг.	височіти; громадитися; здійматися (несов.; стоять - о чём-л. высоком); зніма́тися (выделяться среди чего-л. своей высотой); зноситися; підви́щуватися; підводитися; підноситися (только несов.; выделяться среди окружающего высотой); стриміти
книжн.	підніма́тися; підноситися
возвышать дієсл.
заг.	підви́щувати
книжн.	підійма́ти; підніма́ти; підно́сити
тех.	підвищити; піднести; підняти
возвышаемый дієприкм.
тех.	підвищний; підвищуваний
выделяться над чем-л. возвышаться дієсл.
заг.	поставати (несов.)
возвышающий дієприкм.
тех.	підвищувальний
возвышаться несов. дієсл.
заг.	поставати (выделяться над чем-л.)
возвышающийся дієприкм.
тех.	підвищний