Російська ⇄ Іспанська Італійська Англійська Данська Китайська Латиська Норвезька Нідерландська Німецька Польська Португальська Російська Таджицька Угорська Французька Чеська

целибат імен. наголоси
книжн.	celibato m
рел.	celibato m (Nella religione con celibato, ci si riferisce all'impegno di un membro del clero di vivere senza contrarre matrimonio. I. Havkin)
юр.	celibato ecclesiastico (в католичестве: предписание католическому духовенству оставаться неженатым)
Російський тезаурус
целибат імен.
заг.	обязательное безбрачие католического духовенства; узаконено папой Григорием VII 11 в., практически утвердилось в 12 в. В 1967 папа Павел VI подтвердил незыблемость целибата. Большой Энциклопедический словарь