Російська ⇄ Англійська Естонська Китайська Німецька Російська Французька +

рахис імен. наголоси
Gruzovik	rachis (1.a. the main stem of an elongated inflorescence, as in a grass; 1.b. the main axis of a pinnately compound leaf or of a fern frond; 2. the main shaft of a bird’s feather, especially the part to which the barbs are attached; 3. the spinal column.)
бот.	rachis
Російський тезаурус
Рахис імен.
заг.	от греч. rhachis - хребет главная ось центральная жилка с черешком сложного листа. Рахисом называется также ось сложного колоса злаков и главная ось цветоносного побега растений. Большой Энциклопедический словарь

рахис : 3 фрази в 1 тематиці

Ботаніка

3