Російська ⇄ Іспанська Італійська Англійська Башкирська В'єтнамська Грецька Данська Есперанто Естонська Казахська Китайська Латиська Литовська Норвезька Нідерландська Німецька Польська Російська Румунська Словацька Таджицька Татарська Турецька Угорська Українська Французька Фінська Чеська Шведська Шотландська Японська +

императив імен. наголоси
грам.	imp. (ssn)
ел.	imperative (1. обязательное условие или требование, абсолютно необходимое условие или требование 2. основополагающий принцип)
лінгв.	the command (Alex_Odeychuk); imperative (In `Sit down!' the verb is in the imperative)
Макаров, лінгв.	the imperative mood
політ.	command
філос.	imperative
Російський тезаурус
императив імен.
заг.	требование, приказ, закон. У И. Канта в "Критике практического разума" - общезначимое нравственное предписание, в противоположность личному принципу максиме; гипотетический императив имеет силу лишь при определенных условиях, категорический императив - безусловный принцип поведения. Большой Энциклопедический словарь

императив : 32 фрази в 15 тематиках

Авіаційна медицина	1
Будівництво	2
Військовий термін	3
Дипломатія	1
Екологія	2
Економіка	3
Загальна лексика	5
Інвестиції	2
Інформаційні технології	2
Культурологія	1
Макаров	1
Маркетинг	1
Політика	3
Психологія	3
Філософія	2