 |
| |||
| засвідчений | |||
| |||
| давати показання; свідчити (to, against); підтверджувати свідченням; урочисто заявляти; бути свідченням чогось; бути доказом чогось; бути ознакою чогось; виявляти (бажання тощо); висло́влювати (бажання тощо); засвідчити; засвідчувати; посвідчити (to); посвідчувати (to) | |||
| свідчити про (of) | |||
| виявляти | |||
| пока́зувати (давати показання); виступати свідком; давати показання (свідчити); дати свідчення (as a witness); засвідчити (to); засвідчувати (to); свідчити; давати свідчення; бути свідченням; бути доказом; заявляти; стве́рджувати; слугувати доказом; виступати як свідок; дово́дити; наводити доказ; наводити докази; оголо́шувати | |||
| |||
| посвідчений | |||
| Англійський тезаурус | |||
| |||
| to make statements that can be taken as evidence under oath in a court of law; give evidence under oath as a witness in a court proceeding | |||
|
testified : 69 фраз в 3 тематиках |
| Загальна лексика | 10 |
| Права людини і правозахисна діяльність | 3 |
| Юридична лексика | 56 |