 |
іменник | дієслово | прикметник | до фраз
| |||
| такий, що закінчується | |||
| |||
| завершити; покла́сти край; заве́ршуватися; закінчуватися (in); кінча́тися; обме́жувати; визначати межу; обме́жуватися; обриватися; спрямо́вувати; признача́ти; за́кінчитися (in); кінчити | |||
| покінчити (з кимось) | |||
| припиняти; припиняти дію; закінчувати; мина́ти; бути обме́женим | |||
| вини́щувати | |||
| виво́дити | |||
| заве́ршуватися; припинятися (про процес, завдання чи операцію) | |||
| приєднувати до режиму | |||
| закінчити; ліквідовувати; покінчити (з кимсь); припинятися; перепиняти | |||
| завершитися; заве́ршувати; за́кінчитися; закінчуватися; кінчитися; обривати; обірва́ти; обірватися; припинитися | |||
| |||
| припиняти дію договору тощо (a treaty) | |||
| |||
| заве́ршений; завершуваний; скінченний | |||
|
terminating : 105 фраз в 13 тематиках |