СловникиФорумКонтакти

   Англійська +
Google | Forvo | +

іменник | дієслово | прикметник | до фраз

terminate

['tɜ:mɪneɪt] імен.
заг. кінчати; розривати; скінчитися (in)
юр. зупинити; припинити; розірвати
terminate ['tɜ:mɪneɪt] дієсл.
заг. завершити; покласти край; завершуватися; закінчуватися (in); кінчатися; обмежувати; визначати межу; обмежуватися; обриватися; спрямовувати; призначати; закінчитися (in); кінчити
військ. покінчити (з кимось)
ек. припиняти; припиняти дію; закінчувати; минати; бути обмеженим
екол. винищувати
комп. завершуватися; припинятися (про процес, завдання чи операцію)
нафт.газ приєднувати до режиму
юр. закінчити; ліквідовувати; покінчити (з кимсь); припинятися
IT завершитися; завершувати; закінчитися; закінчуватися; кінчитися; обривати; обірвати; обірватися; припинитися
terminate the validity of ['tɜ:mɪneɪt] дієсл.
юр. припиняти дію договору тощо (a treaty)
terminate ['tɜ:mɪneɪt] прикм.
заг. обмежений
грам. термінативний; граничний
 Англійський тезаурус
terminate ['tɜ:mɪneɪt] скор.
абрев. ter
тех., абрев. trmt
terminate
: 86 фраз в 10 тематиках
Авіація6
Дипломатія9
Економіка12
Жаргон1
Загальна лексика7
Інформаційні технології7
Комп'ютери2
Міжнародні відносини1
Права людини і правозахисна діяльність4
Юридична лексика37