СловникиФорумКонтакти

   Англійська +
Google | Forvo | +
іменник | дієслово | прикметник | до фраз

terminate

['tɜ:mɪneɪt] імен.
заг. кінчати; розрива́ти; скінчитися (in)
юр. зупини́ти; припини́ти; розірва́ти
terminate ['tɜ:mɪneɪt] дієсл.
заг. заве́рши́ти; покла́сти край; заве́ршуватися; закінчуватися (in); кінча́тися; обме́жувати; визначати межу; обме́жуватися; обрива́тися; спрямо́вувати; признача́ти; за́кінчитися (in); кінчити
військ. покінчити (з кимось)
ек. припиня́ти; припиняти дію; закінчувати; мина́ти; бути обме́женим
екол. вини́щувати
ел. виво́дити
комп. заве́ршуватися; припиня́тися (про процес, завдання чи операцію)
нафт.газ приєднувати до режиму
юр. закінчи́ти; ліквідовувати; покінчити (з кимсь); припиня́тися; перепиня́ти
IT заве́ршитися; заве́ршувати; за́кінчитися; закінчуватися; кінчитися; обрива́ти; обірва́ти; обірва́тися; припини́тися
terminate the validity of ['tɜ:mɪneɪt] дієсл.
юр. припиняти дію договору тощо (a treaty)
terminate ['tɜ:mɪneɪt] прикм.
заг. обме́жений
грам. термінативний; грани́чний
ел. закінчуватися (завершуватися)
 Англійський тезаурус
terminate ['tɜ:mɪneɪt] скор.
абрев. ter
тех., абрев. trmt
terminate
: 118 фраз в 12 тематиках
Авіація6
Бізнес1
Дипломатія9
Економіка12
Жаргон1
Загальна лексика7
Інформаційні технології7
Комп'ютери2
Міжнародні відносини1
Права людини і правозахисна діяльність4
Трудове право1
Юридична лексика67