Англійська ⇄ Іспанська Грецька Есперанто Китайська Німецька Російська Сербська Узбецька Українська Урду Японська +

straggle ['stræg(ə)l] імен.
заг.	розкидана група (предметів); відстати; розбрестися
straggle ['stræg(ə)l] дієсл.
заг.	відстава́ти; відрива́тися; відбива́тися; іти урозбрід, рухатися безладно; бути розкиданим (про будинки тощо); стояти безладно (про будинки тощо); рости самітно (про дерево тощо); відбитися; іти вроздріб
військ.	дезертирувати; скоба́; кріпильна планка; строп; відстава́ти (від своєї частини); іти врозбрід; рухатися безладно; бути розкиданим; блукати биття ременем
мор.	збиватися з курсу; рискати на курсі
перен.	блука́ти (про думки)

straggle : 4 фрази в 1 тематиці

Загальна лексика

4