Англійська ⇄ Ірландська Іспанська Італійська Арабська Баскська Болгарська Грецька Данська Есперанто Естонська Каталанська Китайська Латиська Литовська Мальтійська Норвезька Нідерландська Німецька Польська Португальська Російська Румунська Сербська Словацька Словенська Турецька Угорська Українська Французька Фінська Хорватська Чеська Шведська Шотландська Японська

sequestration ['si:kwɪ'streɪʃ(ə)n] імен.
заг.	усамітнення n; ізоляція f; постанова суду про арешт майна; депонування предмета суперечки у третьої особи; конфіскація; арешт; секвестр (скорочення бюджетних статей в процесі виконання бюджету); секвестрування
мед.	ізолювання (хворого); карантин m; секвестрація
юр.	секвестр; накладення арешту на майно; накладання арешту (на майно); затримання n; накладення арешту (на майно)
sequestration 1. A legal term referring generally to the act of valuable property being taken into custody by an agent of the court and locked away for safekeeping, usually to prevent the property from being disposed of or abused before a dispute over its ownership can be resolved. 2. The taking of someone's property, voluntarily (by deposit) or involuntarily (by seizure), by court officers or into the possession of a third party, awaiting the outcome of a trial in which ownership of that property is at issue ['si:kwɪ'streɪʃ(ə)n] імен.
довк.	секвестр (1. Юридичне поняття, що вживають при накладенні арешту на частину цінного майна для запобігання використання цієї власності чи завдання їй шкоди, поки не буде вирішено суперечку про право власності на неї. 2. Вилучення чийогось майна добровільно (застава) або примусово (конфіскація) представниками суду для передачі у власність третій стороні, що очікує рішення судового розгляду, предметом якого є власність на дане майно)

sequestration: 10 фраз в 6 тематиках

Екологія	1
Економіка	2
Загальна лексика	1
Права людини і правозахисна діяльність	2
Хімія	1
Юридична лексика	3