['si:kwɪ'streɪʃ(ə)n] імен.

усамітнення n; ізоляція f; постанова суду про арешт майна; депонування предмета суперечки у третьої особи; конфіска́ція f; аре́шт m; секве́стр m (скорочення бюджетних статей в процесі виконання бюджету); секвестрування n

мед.

ізолювання n (хворого); каранти́н f; секвестра́ція f

юр.

секве́стр m; накладення аре́шту на майно; накладання арешту (на майно); затри́мання n; накладення арешту (на майно); депонування предмета спору у третьої особи; судова постанова про арешт майна

ґрунт.

ізолювання n; комплексоутво́рення n; включення металу в хелатний комплекс

sequestration 1. A legal term referring generally to the act of valuable property being taken into custody by an agent of the court and locked away for safekeeping, usually to prevent the property from being disposed of or abused before a dispute over its ownership can be resolved. 2. The taking of someone's property, voluntarily (by deposit) or involuntarily (by seizure), by court officers or into the possession of a third party, awaiting the outcome of a trial in which ownership of that property is at issue ['si:kwɪ'streɪʃ(ə)n] імен.

довк.

секве́стр m (1. Юридичне поняття, що вживають при накладенні арешту на частину цінного майна для запобігання використання цієї власності чи завдання їй шкоди, поки не буде вирішено суперечку про право власності на неї. 2. Вилучення чийогось майна добровільно (застава) або примусово (конфіскація) представниками суду для передачі у власність третій стороні, що очікує рішення судового розгляду, предметом якого є власність на дане майно)

sequestration

: 12 фраз в 7 тематиках

Екологія	1
Економіка	2
Загальна лексика	1
Права людини і правозахисна діяльність	2
Природні ресурси та охорона природи	1
Хімія	1
Юридична лексика	4

Додати | Повідомити про помилку | Коротке посилання