Англійська ⇄ Іспанська Грецька Китайська Німецька Польська Російська Сербська Українська Французька +

rupturing ['rʌptʃərɪŋ] імен.
науков.	розрива́ння n; розірва́ння n
rupture ['rʌpʧə] дієсл.
заг.	прорива́ти; розрива́ти (стосунки тощо); спричинювати розлад; спричинювати розбрат; припиня́тися (про стосунки тощо); розрива́тися (про стосунки тощо)
дип.	припиня́тися (про відносини тощо); розрива́ти (відносини тощо); розрива́тися
ек.	поривати (відносини); викликати ро́злад; викликати розкол
мед.	спричинювати грижу
науков.	розірва́ти; пластичне руйнува́ння; руйнува́ти; зруйнува́ти
тех.	руйнува́тися
юр.	пору́шувати; розрива́ти
rupturing ['rʌptʃərɪŋ] прикм.
науков.	розрива́льний

rupturing : 7 фраз в 2 тематиках

Дипломатія	6
Техніка	1