|
|
| заг. |
порядок m (спосіб); послідовність f; розташування n (слів); розміщення n (в певному порядку); спокій m; заведений порядок; справність f; добрий стан; лад m (порядок); добрий фізичний стан; регламент m; порядок ведення (зборів тощо); суспільний лад; устрій; наказ m; інструкція f; перепустка f; вексель; замовлення n; соціальна група; орден (нагорода); відзнака f; рицарський орден; релігійний орден; товариство n (приватних осіб); організація f (приватних осіб); рід m; сорт; властивість; вимога f (документ); доручення (наказ, розпорядження); заявка (вимога, замовлення); наряд (розпорядження, наказ); переказ m (грошовий); повеління; путівка; розпорядження n (наказ); сан; указівка; церемоніал |
| авіац. |
упорядкованість |
| амер. |
порція (в ресторані); замовлення n (в ресторані); стиль m; тенденція f |
| архів. |
замовлення n (документів) |
| архіт. |
ордер |
| військ. |
стрій m; бойовий порядок; ранг; звання m; заявка; порядок m (у т. ч. ведення зборів тощо); розділ m; шикування |
| дип. |
орден; порядок ведення (засідання тощо) |
| ек. |
витребування; доручення; розпорядок; замовлення-наряд n |
| зоол., бот. |
підклас |
| комп. |
спосіб упорядкування; ступінь |
| мат. |
степінь |
| поет. |
веління |
| тех. |
рознарядка |
| фін. |
платіжна вимога; порядок ведення |
| церк. |
група духовних осіб |
| юр. |
вимога f; вказівка f; заявка (заказ, for); припис m; розділ m (правил судочинства Верховного суду Англії); черговість; лад m; порядок m; постанова f; регламент m (правила процедури, of business); розклад m; судова постанова; судовий наказ; указ; ухвала |
| IT |
впорядкованість; порядок m; порядок дій; розряд (числа) |
| іст. |
орден (організація) |
|
|
| заг. |
упорядкованість |
|
|
| заг. |
наказувати; розпоряджатися; посилати; відсилати; призначати; приписувати (ліки); замовляти; упорядковувати; розташовувати (в певному порядку); розкладати (в певному порядку); висвячувати в духовний сан; визначати; дати лад; привети до ладу; веліти; виписувати (замовляти); замовити; запропонувати (поставити вимогу); затребувати; звеліти; наказати; наряджати (відряджати); повеліти; прописувати; розпорядитися; скомандувати |
| військ. |
приписувати; приводити до ладу |
| дип. |
давати вказівки; розпоряджатись |
| довк. |
наказ (1. Наказ суду. У цьому сенсі використовують нарівні з рішенням. 2. Документ, скріплений печаткою суду, у якому міститься виклад рішення у справі; 1. A direction or command of a court. In this sense it is often used synonymously with judgment. 2. The document bearing the seal of the court recording its judgment in a case) |
| ек. |
направляти |
| комп., Майкр. |
замовлення (A confirmed request for delivery of goods and services based on specified terms. An order is a quote that has been accepted by a customer) |
| нафт.газ |
приводити до порядку |
| сист.орг. |
ряд (Yuriy Sokha) |
| юр. |
розпорядження (Вещий); віддавати наказ; команда; виписати (замовляти товари тощо); давати доручення; давати інструкції; дати розпорядження; доручити; робити замовлення; скеровувати |
|
|
| заг. |
до порядку! (на засіданні) |
|
|
order somebody to do something ['ɔ:də] дієсл. | |
|
| усн.мов. |
загадати кому-небудь зробити що-небудь (аматор) |
|
|
| заг. |
правила процедури; дозвіл; чек; верства суспільства; доводити до ладу |
| військ. |
чин |
| церк. |
один з дев'ята чинів ангелів |
|
| Англійський тезаурус |
|
|
| абрев., військ., мор. |
or; ord; odr |
| абрев., мет. |
ord. |
| військ., логіст. |
Oral or written expression of the commander's decision, giving precise instructions which can be implemented, generally at short notice and within clearly defined conditions. 2. A communication, written, oral, or by signal, which conveys instructions from a superior to a subordinate. (UKR/NATO) |
|
|
| юр., абрев. |
O. |
|
|
| абрев., нафт. |
omnidirectional digital radar |
