СловникиФорумКонтакти

   Англійська +
Google | Forvo | +
іменник | дієслово | до фраз

knight

[naɪt] імен.
заг. лицар m; рицар m; витязь m; благоро́дна людина; кавалер ордена; ве́ршник m (у стародавньому Римі); висвячувати; кавале́р m (ордена)
дип. кавалер одного з вищих англійських орденів; неспадкове дворянське звання (нижче ніж баронет)
карти вале́т m
шах. кінь m
knight [naɪt] дієсл.
заг. посвящати в лицарі; присвоювати лицарське звання; приймати в члени ордену; приймати в члени товариства; висвятити; посвячувати в рицарі
дип. присвоювати неспадкове дворянське звання
knighted дієсл.
заг. посвячений (у рицарі)
 Англійський тезаурус
knight [naɪt] імен.
літ. In medieval Europe and England a knight was a military aristocrat who swore allegiance to a lord in exchange for control over land.
Knight [naɪt] імен.
шах., абрев. N
knight
: 67 фраз в 10 тематиках
Дипломатія3
Жартівливо5
Загальна лексика35
Застаріле3
Історія10
Література1
Переносний сенс2
Розмовна лексика1
Шахи2
Юридична лексика5