|
[dɪ'pend] дієсл.  | |
|
| заг. |
зале́жати (on, upon); зумовлюватися (чимсь); поклада́тися (на); розрахо́вувати (покладатися на когось, щось, on, upon); надіятися (на); одержувати допомогу (від когось); перебувати на утриманні (когось); очікувати рішення; перебувати на розгляді (суду тощо); звиса́ти; ви́сіти; обумовлюватися (on); знаходитися на утриманні |
| дип. |
зале́жати від (когось); обумо́влювати; отримувати допомогу від (on, upon, когось); очікувати вирішення про питання, справу. знаходитися на розгляді (у суді чи парламенті); поклада́ти (on, upon); поклада́тися (on, upon); розрахо́вувати на (когось); чекати вирішення про питання, справу. знаходитися на розгляді (у суді чи парламенті) |
| ек. |
зале́жати; поклада́тися; розрахо́вувати |
| науков. |
бу́ти зале́жним (on, upon - від) |
| юр. |
зале́жати (від когось або чогось); обумовлюватися; перебувати на розгляді (суду, парламенту); перебувати на утриманні; перебувати на розгляді суду; перебувати на розгляді парламенту |
| IT |
покла́стися |
|
|
| науков. |
поклада́тися (on, upon - на); покла́стися (on, upon - на) |
