 |
| |||
поступа́тися; пого́джуватися (уступати); припуска́ти (можливість чогось тощо); допуска́ти (можливість чогось тощо); визнава́ти; ви́знати (He promised that the protests would continue. But he also conceded, in the face of a crowd some five times smaller than those that had gathered before the presidential vote, that change would not come quickly.  theguardian.com 4uzhoj); пого́дитися; поступи́тися | |||
| допуска́ти (можливість, правильність чогось); поступатись | |||
| прису́джувати | |||
| визнава́ти (правильність чиїхось думок тощо; правильність чиїхсь думок тощо); визнавати поразку; надава́ти (право тощо; про права); припуска́ти (можливість чогось; можливість чого-н.); поступи́тися (правом, привілеєм тж, to); пого́джуватися | |||
| поступи́тися (в чомусь); припуска́ти; припусти́ти (можливість, правильність чогось) | |||
|
concede : 15 фраз в 4 тематиках |
| Військовий термін | 1 |
| Дипломатія | 10 |
| Загальна лексика | 1 |
| Юридична лексика | 3 |