 |
| |||
поступатися; погоджуватися (уступати); припускати (можливість чогось тощо); допускати (можливість чогось тощо); визнавати; визнати (He promised that the protests would continue. But he also conceded, in the face of a crowd some five times smaller than those that had gathered before the presidential vote, that change would not come quickly.  theguardian.com 4uzhoj); погодитися; поступитися | |||
| допускати (можливість, правильність чогось); поступатись | |||
| присуджувати | |||
| визнавати (правильність чиїхось думок тощо); визнавати поразку; надавати (право тощо); припускати (можливість чогось); поступитися (правом, привілеєм тж, to) | |||
| поступитися (в чомусь); припускати; припустити (можливість, правильність чогось) | |||
|
concede : 13 фраз в 4 тематиках |
| Військовий термін | 1 |
| Дипломатія | 10 |
| Загальна лексика | 1 |
| Юридична лексика | 1 |