|
['brəukən] імен.  | |
|
| заг. |
з домішкою (про колір) |
| військ. |
понижений у чині |
| нафт.газ |
пересічна місцевість |
|
|
| заг. |
ламати (Yerkwantai); зламати (Yerkwantai); пауза; ламатися; зламувати; зламуватися; розбивати (посуд); розбиватися; розривати; розриватися (про мотузок); проривати; прориватися; розсіювати; розсіюватися; розходитися; розступатися; псувати; робити непридатним; переривати (припиняти); порушувати (закон, правило); припиняти (мовчання тощо); робити зупинку; вдиратися (into, to); уломлюватися; ослабляти; починатися; наставати; вибухати; ударяти (про грозу); розоряти; призводити до банкрутства; збанкрутувати; вириватися; зриватися (про чийсь голос); тікати; розпукуватися; траплятися; відбуватися; повідомити (щось); розпушувати (ґрунт); копати (ґрунт); з'являтися (на поверхні); різати на шматки; м'яти; тіпати; терти; побивати (рекорд); вимикати; розмикати (ланцюг); розкривати (таємницю); вдертися (into, to); вибухнути; витіпати; перекурити (for smoking); переступити; подратися; приборкати; прокласти; прорватися; щілина; тріщина |
| авіац. |
долати (звуковий бар'єр); пробивати (хмарність); переходити із прийому на передавання (радіосигналів); розмикати (електричне коло) |
| військ. |
вказує на відокремлення тексту від інших частин повідомлення (термін радіообміну); розбивати; руйнуватися; підривати (сили, здоров'я); порушувати (обіцянку, закон, правило) |
| геолог. |
порушення |
| дип. |
зламати опір (down); зламати волю (down); порвати |
| ек. |
порушувати (договір, закон і т.п.); розривати (відносини й т.п.); припиняти (відносини й т.п.); розорятися; відмовлятися; відступати; розривати відносини; порушення (договору) |
| ел. |
переривати (струм); роз'єднувати; розмикати; розімкнути |
| нафт.газ |
поломка; руйнування; розриватися; виключати; відключати |
| розм. |
розмінювати (гроші) |
| хім. |
дробити; руйнувати |
| юр. |
порушувати; розривати (стосунки тощо) |
| IT |
зупинити; зупиняти; перервати; переривати; розділити; розділяти; розірвати |
|
|
| військ. |
"Пауза" (фраза радіообміну) |
|
|
| заг. |
зламаний; поламаний; розбитий; підірваний (про здоров'я); ослаблений (про здоров'я); зажурений; пригнічений; розорений; що розорився; ламаний; нескладний (про мову); переривчастий; нерівний (про місцевість); горбистий (про місцевість); порушений (про закон, правило); несуцільний; фрагментарний; нестійкий (про погоду); перемінний (про погоду); об'їжджений (про коня); нечистий (про колір); дифтонгізований; калічений (про мову); надломлений; несправний; переривистий; побитий (про посуд); покалічений; потрощений; проламаний; розламаний |
| ек. |
роздроблений |
| ел. |
розімкнений |
| нафт.газ |
зруйнований; обірваний; рваний; розщеплений |
| хім. |
подрібнений |
| юр. |
порушений (про закон, угоду, обіцянку тощо); розірваний |
|
| Англійський тезаурус |
|
|
| абрев., контр.як. |
brk |
