|
[ə'tæk] імен.  | |
|
| заг. |
на́пад m; на́ступ m (тактичний); наступальний бій; ата́ка f; нападки; ворожа критика; приступ m; ви́пад m (недоброзичливий виступ); вихватка f (ворожа, on, upon); накидатися (нападати); накинутися; наступати; наступити; на́тиск m; припадок m (про хворобу тж.) |
| військ. |
уда́р m; на́ступ m; коро́зія f; напад хвороби; припадок m; штурмовий; уда́рний; руйнува́ння n; травлення металу |
| дип. |
недоброзичлива критика |
| ек. |
наста́ння́ n |
| зах.дан. |
вто́ргнення n; спроба порушення криптосистеми; криптоаналіз m |
| мед. |
криз f |
| науков. |
аґресивний впли́в; роз'їдення n; зруйнува́ння n (матеріалу) |
| нафт.газ |
іржа́віння n |
| хім. |
впли́в m (руйнуючий); роз'їдання n; руйнівні чи аґресивна ді́я |
| юр. |
запере́чування n; опорочення n; оска́рження n; оспорювання n; посягання n (зазіхання на, on /upon); зазіха́ння n (спроба захопити, привласнити чуже, on/upon); напа́сти; оспорити; га́ньблення n; порочення n |
| IT |
метод розв'язування; приступання n; підхі́д m; спроба порушити захист |
|
|
| заг. |
напада́ти; учиняти напад; атакува́ти; критикува́ти; піддавати критиці; енергійно братися (за щось); заходитися; уража́ти (про хворобу); руйнува́ти; завдава́ти шко́ди (посівам) |
| авіац. |
штурмува́ти; роз'їда́ти |
| військ. |
уража́ти; переходити у наступ; завдавати удару |
| військ., розм. |
відпрацювати (about artillery, aviation, по будь-кому, чому - про артилерію, авіацію) |
| ек. |
вра́жати |
| науков. |
заатакува́ти; руйнува́ння (матеріалу); діяти (аґресивно); подіяти (аґресивно); роз'їсти |
| нафт.газ |
кородува́ти; діяти |
| тех. |
роз'їда́ти (метали) |
| хім. |
вступати в реа́кцію; вплива́ти; виїда́ти; кородіювати; підхо́дити (приступати до вирішення питання) |
| юр. |
запере́чувати; оска́ржувати; оспорювати; порочити; посягати; вчиняти на́пад |
| IT |
почина́ти (розв'язувати задачу); приступати; приступити; старатися порушити захист |
|
|
| військ. |
наступальний |
| науков. |
нападо́вий; ата́ковий |
|
| Англійський тезаурус |
|
|
| військ., абрев. |
atak; atck; atk; attk |
| військ., логіст. |
Main act of the offensive maneuver aiming, by the combination of fire and movement, either at destroying a designated enemy, or at chasing him away from the areas which he occupies, by imposing on him as many losses as possible. 2. The principal form of military or combat operation, employed to destroy the enemy and seize key areas, battle lines or installations. It involves using all available firepower to defeat enemy forces, decisive assaults, a high rate of advance into the depth of the enemy's disposition, killing his troops or taking them prisoner, and seizing weapons, equipment and key enemy installations and territory. The scale of an offensive may be strategic, operational or tactical and it may take the form of large-scale battles, operations, battles and other types of combat. (UKR/NATO) |
| IT |
An actual occurrence of an adverse event |
