|
['vɪndɪkeɪt] дієсл.  | |
|
| заг. |
дове́сти; підтве́рдити; обсто́ювати; захища́ти; підтри́мувати; реабілітува́ти; виправдувати; помститися; покарати; увільнити (від чогось); звільни́ти (від чогось); обсто́яти |
| військ. |
відсто́ювати (у суперечці) |
| науков. |
обґрунто́вувати; обґрунтува́ти; дово́дити; захисти́ти |
| прав.люд. |
виправдо́вувати (вчинок) |
| юр. |
стя́гувати; справляти; витребувати; відно́влювати (право, правовий стан, юридичну силу); відсто́ювати (права тощо); віндикувати; обіляти; ви́правдати; віндицирувати; обороняти; реабілітовувати; виправдо́вувати; обсто́ювати (права тощо); підтри́мувати (рішення, думку тощо) |
| юр., застар. |
кара́ти |
|
| Англійський тезаурус |
|
|
| абрев., мед. |
Vascular, Inflammatory/infectious, Neoplastic/neurologic/psychiatric, Degenerative/dietary, Intoxication/idiopathic/iatrogenic, Congenital, Allergic/ Autoimmune, Trauma, Endocrine/metabolic (differential Diagnosis Mnemonic) |
|
|
| абрев. |
vind |
