['kwɔlɪfaɪ] імен. This HTML5 player is not supported by your browser
заг. оцінити ; розцінити ; розцінювати (кваліфікувати, вважати, давати оцінку) юр. обме́жити ; ма́ти пра́во ; мати ценз заг. готувати до певної діяльності ; навча́ти (когось) ; підготовляти (когось) ; здобувати певну кваліфікацію ; робити правомочним ; стати правомочним ; одержати право (на щось) ; обме́жувати ; послабляти ; пом'якшувати ; розво́дити ; оцінювати (кваліфікувати) ; кваліфікувати (оцінювати, as) ; приводити до присяги ; приводити до клятви ; зме́ншувати ; визнача́ти ; бути компете́нтним ; проходити кваліфікацію (for) амер. заприсягатися ; давати клятву ; давати присягу дип. робити правомірним ; одержати право ; оцінювати ; ставати правомірним ; супроводжувати застереженнями ; супроводжувати умовами ділов. відповіда́ти (нормам, стандартам, вимогам) ек. готувати до діяльності ; навча́ти ; називати ; називатися ; робити здатним ; робитися здатним ; робити придатним ; робитися придатним ; робити правозда́тним ; робитися правоздатним комп., Майкр. відповідати критеріям (To be eligible for something by meeting a specific requirement or condition) ; кваліфікувати (To verify that a record fits specific criteria and should be converted to an opportunity, account, or contact, or be added to a marketing list) прав.люд. отримати право (на, for) тех. підхо́дити (годитися у певній якості) юр. відповідати вимогам ; володіти правом ; робити правочинним ; робити застереження ; модифікувати ; володіти цензом ; застеріга́ти (резервувати право тощо) ; робити правоможним ; ставати правоможним ; ставати правочинним ; уточнювати юр., шотл.вир. підтверджувати справжність IT визначити ; застерегти ; застеріга́ти ; кваліфікувати
