[ɪk'sperɪment] імен. This HTML5 player is not supported by your browser
заг. до́слід m експериме́нт m експериментування n прове́дення дослідів архів. експеримента́льне дослі́дження довк. експериме́нт m (Дослід, проведений при контрольованих умовах для підтвердження відомого факту, з'ясування правильності наукової гіпотези або визначення дієвості чого-небудь, раніше невипробуваного) мат. спро́ба f випро́бування n тех. до́свід m про́ба f заг. робити досліди ; проводити експеримент (на чомусь) ; експериментува́ти (on, with) ; випробо́вувати ; з'ясовувати дослідним шляхом ; прова́дити до́сліди ; прово́дити до́сліди (on, with) авіац. прово́дити до́слід науков. проекспериментува́ти ; дослі́джувати експериментально ; досліди́ти експериментально ; прова́дити до́слід ; прове́сти до́слід ; прове́сти до́сліди ; ста́вити до́сліди ; поста́вити до́слід ; поста́вити до́сліди нафт.газ ста́вити до́слід робот. проводити експеримент юр. експериментува́ти науков. до́слідний ; експеримента́льний Англійський тезаурус хім., абрев. E абрев. ex ; exp ; expt абрев., авіац., мед. exp t абрев., буд. exp. абрев., полім. expr ; expt. абрев., с/г. exper
