[ɪk'sperɪment] імен. This HTML5 player is not supported by your browser
заг.
до́слід m ; експериме́нт m ; експериментування n ; прове́дення дослідів
архів.
експеримента́льне дослі́дження
довк.
експериме́нт m (Дослід, проведений при контрольованих умовах для підтвердження відомого факту, з'ясування правильності наукової гіпотези або визначення дієвості чого-небудь, раніше невипробуваного)
мат.
спро́ба f ; випро́бування n
тех.
до́свід m ; про́ба f
заг.
робити досліди ; проводити експеримент (на чомусь) ; експериментува́ти (on, with) ; випробо́вувати ; з'ясовувати дослідним шляхом ; прова́дити до́сліди ; прово́дити до́сліди (on, with)
авіац.
прово́дити до́слід
нафт.газ
ста́вити до́слід
робот.
проводити експеримент
юр.
експериментува́ти
Англійський тезаурус
хім., абрев.
E
абрев.
ex ; exp ; expt
абрев., авіац., мед.
exp t
абрев., буд.
exp.
абрев., полім.
expr ; expt.
абрев., с/г.
exper