СловникиФорумКонтакти

   Англійська +
Google | Forvo | +
іменник | дієслово | прикметник | до фраз

stipulate

['stɪpjuleɪt] імен.
наголоси
бот. снабжённый прилистниками
тех., застар. заключать договор
stipulate [ˈstɪpjəleɪt] дієсл.
заг. обусловиться; обусловливаться; предписывать (The policy stipulates what form of consent is required. OALD Alexander Demidov); выговорить; оговаривать; предусматривать; выговаривать; обусловливать (to specify something or to specify a condition as part of an agreement • The contract stipulates that the rent (must) be paid six months in advance; The dates of payment are also stipulated); обусловить; ставить условием; устанавливать; ставить условия; оговаривать в качестве особого условия; поставить условием; требовать; предусматриваться; оговорить (e.g. terms of a contract Tanya Gesse); предписывать (Kosarar); обуславливать; условливаться; постановлять
буд. определять
бізн. оговаривать (в договоре); обусловливать в контракте; предусматривать в контракте
ек. подразумевать; ставить условием (предусматривать)
застар. условливать (for); условить (for)
крим.пр., амер. оговаривать (I understand that if I waive jury trial and stipulate to the facts, the court may impose the same punishment as if I plead not guilty, stand trial, and am convicted by a jury. — Я знаю, что, если я откажусь от суда присяжных и соглашусь с установленными фактами, суд может наложить наказание, аналогичное тому, которое будет назначено, если я заявлю о невиновности, предстану перед судом и буду осужден присяжными.)
Макаров оговорить; обусловливать (см. обуславливать)
мат. накладывать; налагать; наложить; показывать; предусмотреть; уславливаться; условиться; установить; доказывать; оговариваться; оговориться; обусловливать
мор. ставить условие
політ. ставить условием (чтобы, for, that)
розм., юр. выговариваться
суднобуд. выговаривать (что-либо)
телеком. задавать (oleg.vigodsky)
юр. договариваться; оговаривать в договоре; указывать на необходимость (to state exactly what something must be or how something must be done: "The contract stipulated a three-month notice period. stipulate something in something "They offered Jones one year of severance pay plus benefits as stipulated in his contract. stipulate that "The law stipulates that all pension funds must be converted into an annuity by age 75. CBED Alexander Demidov)
Игорь Миг, юр. зафиксировать
stipulate for [ˈstɪpjəleɪt] дієсл.
Gruzovik условливаться
Gruzovik, застар. условить
stipulates дієсл.
вироб. говорится (The Article 127, paragraph 3, of the Constitution stipulates that private property belongs to the State or to administrative-territorial bodies Yeldar Azanbayev)
stipulate [ˈstɪpjʊlət] прикм.
бот. прилистниковый; с прилистниками
біол. имеющий прилистники
Gruzovik, бот. снабжённый прилистником
 Англійський тезаурус
stipulate [ˈstɪpjəleɪt] дієсл.
юр. to specify as an essential condition of an agreement; to make a specific demand; agree to something
stipulate
: 67 фраз в 16 тематиках
Бізнес6
Банки та банківська справа3
Будівництво1
Бухгалтерський облік крім аудиту1
Військовий термін1
Дипломатія1
Економіка10
Загальна лексика18
Засоби масової інформації3
Макаров12
Математика1
Механіка1
Нотаріальна практика1
Офіційний стиль1
Цінні папери1
Юридична лексика6