Англійська ⇄ Ірландська Іспанська Італійська Англійська Арабська Грецька Данська Есперанто Китайська Мальтійська Нідерландська Німецька Польська Португальська Російська Сербська Словенська Узбецька Українська Французька Японська

Defrauding імен. наголоси
рел.	Обвешивающие (The 83rd surah of the Glorious Qur'an; 83-я сура Священного Корана)
defrauding імен.
ек.	обман
defraud [dɪ'frɔ:d] дієсл.
заг.	обманывать; отнимать (с помощью обмана); выманивать; обмануть; выманить; обманом лишить (to defraud somebody of his rights – обманом лишить кого-либо прав); выманивать (у кого-либо); завладеть (4uzhoj); обмануться; обманываться; смошенничать; морочить; мошенничать; обманом лишать; незаконно завладеть (someone of their money – чьими-либо средствами: Edward Woodard Jr., and three others were convicted of conspiring to defraud the Bank of the Commonwealth of $71 million before its collapse 4uzhoj); наносить ущерб в результате мошеннических действий (Ремедиос_П); надувать; лишать
Gruzovik	смошенничать (pf of мошенничать)
бізн.	отнимать путём обмана
розм.	обидеть; обижать
defrauded дієсл.
юр.	обманутый; потерпевший от мошенничества
Англійський тезаурус
defrauding скор.
абрев., австрал., сленг	rort (expenses, the system etc., usually used of politicians)
defraud [dɪ'frɔ:d] дієсл.
юр.	make a misrepresentation of an existing material fact, knowing it to be false or making it recklessly without regard to whether it is true or false. To practice fraud; cheat or trick. To deprive a person of property or any interest, estate, or right by fraud, deceit or artifice

Defrauding: 24 фрази в 8 тематиках

Дипломатія	2
Економіка	4
Загальна лексика	10
Засоби масової інформації	1
Макаров	4
Нотаріальна практика	1
Патенти	1
Юридична лексика	1