directive EU

[d(a)ɪ'rektɪv] імен.

ек.

direktīva (ES)

directive [d(a)ɪ'rektɪv] прикм.

ек.

direktīva

directive The second rank of administrative acts (inferior to regulations, superior to decisions) made by the council or commission of the European Communities on order to carry out their tasks in accordance with the Treaties. They must be addressed to states, not individuals, but many create rights for individuals or allow the directive to be pleaded before municipal court [d(a)ɪ'rektɪv] прикм.

довк.

direktīva

Англійський тезаурус

directive [d(a)ɪ'rektɪv] імен.

військ., абрев.

dir

військ., логіст.

A military communication in which policy is established or a specific action is ordered. 2. A plan issued with a view to putting it into effect when so directed, or in the event that a stated contingency arises. 3. Broadly speaking, any communication which initiates or governs action, conduct, or procedure. (FRA)

Directive

: 202 фрази в 21 тематиці

Бізнес	1
Довкілля	20
Економіка	5
Електроніка	4
Енергетика	8
Загальна лексика	81
Застаріле	1
Зв’язок	5
Імміграція та громадянство	2
Кримінальне право	9
Міжнародна торгівля	2
Податки	5
Політика	3
Права людини і правозахисна діяльність	3
Природні ресурси та охорона природи	2
Природничі науки	1
Страхування	2
Торгівля	2
Транспорт	3
Фінанси	24
Юридична лексика	19


policy
довк.	politika
комп., Майкр.	ierobežojums; politika


procedure
комп., Майкр.	procedūra