Украинский ⇄ Английский Немецкий Русский Французский +

розлучений m
общ.	divorced (як - про чоловіка)
делопр.	divorced (-а)
юр.	divorced husband; divorced; divorcee; divorced person
розлучений прил.
общ.	parted
розлучати глаг.
общ.	divorce (розривати шлюб); part (роз'єднувати, from); separate (from); sever
воен.	separate
лит.	sever (from)
поэт.	sunder
юр.	separate (подружжя); sever husband and wife (чоловіка і дружину); grant divorce (про суд)
розлучена прил.
юр.	divorced wife; divorced
розлучитися глаг.
юр.	obtain a divorce (про чоловіка і жінку)
розлуча́тися глаг.
юр.	divorce

розлучений : 24 фразы в 5 тематиках

Общая лексика	6
Разговорная лексика	1
Французский язык	2
Экономика	2
Юридическая лексика	13