|
|
| астр. |
затяжний |
|
|
| общ. |
п'ястися (см. пнутися, направляться, стремиться к кому-л., чему-л.); пнутися (направляться, стремиться к кому-л., чему-л.); пориватися; потягатися; потягуватися; розтягатися; спинатися (к чему-л., стоящему выше); точитися (справа точиться); тривати; тягнутися (растягиваться, простираться); тягтися (длиться); тягтися см. тягнутися (до кого, до чого, к кому, к чему); тяжіти (тяжію, тяжієш и тяжу, тяжиш, испытывать стремление, склонность к чему-л.); простягатися (простираться); витягатися |
| книжн. |
простягатися (о дороге, тропе и т.п. перен. - чаще) |
| метеор. |
тягнутися (образуя полосу, створюючи смугу); слід (образуя полосу) |
| перен. |
п'ястися (см. пнутися, добиваться чего-л.); пнутися (добиваться чего-л.) |
| тех. |
тягнутися; тягтися |
|
|
| общ. |
вабити; важити; зволікати; повівати (о струе воздуха, распространении запаха и т.п.); поривати; сотати; тягнути (о ветре, струе воздуха и т.п.); тягти; хилити (понемногу); цідити; цупити (куда); потягти; потягнути; тягнути (Yerkwantai) |
| разг. |
тхнути; цупити (незаконно брать) |
| тех. |
волокти; зволікати (о времени); тягти |
|
|
| общ. |
нести (пахнуть); тягнути (привлекать к кому-л., вызывать желание, стремление и т.п.); тягти (см. тягнути, привлекать к кому-л., вызывать желание, стремление и т.п.); дути (о струе воздуха) |
|
|
| мат. |
тяговий (тяговый) |
| физ. |
тягнучий |
|
|
| общ. |
дути (несов. безл.) |
|
|
| общ. |
спинатися |
