Русский ⇄ Абхазский Английский Арабский Башкирский Венгерский Вьетнамский Греческий Датский Иврит Испанский Итальянский Калмыцкий Киргизский Китайский Кхмерский Латышский Литовский Немецкий Нидерландский Норвежский Польский Португальский Румынский Словацкий Таджикский Татарский Турецкий Украинский Финский Французский Чешский Шведский Шотландский Эсперанто Эстонский Японский +

отличать глаг. ударения
общ.	вирізняти; відзначати; відрізняти; розпізнавати; одрізняти; одрізнити; розрізняти; розрізнити; одзначати; одзначити; визначати; визначити
мат.	відрізнити
отличаться глаг.
общ.	відрізнятися (Yerkwantai); визначатися (чимсь видатним); відзначатися; відрізнятися; різнитися; одрізнятися (чим від чого); одзначатися; визначуватися
отличаемый прич.
мат.	відрізний; відрізнюваний; відрізняний
только несов.: характеризоваться чем-л. отличаться глаг.
общ.	відзначатися
среди других отличать глаг.
общ.	визначати
кого, что среди других отличать глаг.
общ.	визначати
только несов. отличаться глаг.
общ.	відрізнятися