Русский ⇄ Абхазский Английский Арабский Башкирский Венгерский Вьетнамский Греческий Датский Иврит Испанский Итальянский Казахский Калмыцкий Киргизский Китайский Кхмерский Латышский Литовский Немецкий Нидерландский Норвежский Польский Португальский Румынский Словацкий Таджикский Татарский Турецкий Украинский Финский Французский Церковнославянский Чешский Шведский Шотландский Эсперанто Эстонский Японский +

отличать глаг. ударения
общ.	вирізняти; відзначати; відрізняти; розпізнавати; одрізняти; одрізнити; розрізняти; розрізнити; одзначати; одзначити; визнача́ти; визначити
мат.	відрізнити
отличаться глаг.
общ.	відрізнятися (Yerkwantai); визначатися (чимсь видатним); відзначатися; відрізнятися; різнитися; одрізнятися (чим від чого); одзначатися; визначуватися
отличаемый прич.
мат.	відрізни́й; відрізнюваний; відрізняний
только несов.: характеризоваться чем-л. отличаться глаг.
общ.	відзначатися
среди других отличать глаг.
общ.	визнача́ти
кого, что среди других отличать глаг.
общ.	визнача́ти
только несов. отличаться глаг.
общ.	відрізнятися