['vektə] сущ. This HTML5 player is not supported by your browser
воен. курс m напрям m переносник захворювань ; засіб доставляння ; засіб доставки ИТ. одновимірний масив ; рядок m комп. одномірний масив мат. вектор m наведення n мед. переносник інфекції окруж. вектор m (Один із двох основних типів внутрішньої організації даних у системах ГІС. Векторні системи засновані на геометрії координат і розподіляють просторові дані на точки, лінії, полігони. Векторні структури особливо підходять для зберігання описів просторових об'єктів із чіткими межами або до яких меж можуть бути застосовані) эк. напрямок m общ. спрямовувати ; скеровувати ; наводити ; направляти общ. векторний Английский тезаурус авиац., амер. A heading given by a controller to a pilot on the basis of radar-derived information to provide navigational guidance воен., сокр. vec ; vtr мед. In genetically engineered vaccines, a vector is a bacterium or virus that transports antigen-coding genes into the body to provoke an immune response. The vector itself does not provoke an immune response or cause disease. A vector may also refer to an organism, especially an insect, that transmits disease-causing agents. см. также genetic engineering сокр. v сокр., воен. Virtual Environment Cultural Training for Operational Readiness сокр., воен., ОМП. State Research Center for Virology and Biotechnology сокр., землевед. vector plotting program сокр., лаб. Viral Emergency Control Tactical Operations and Response
