Английский ⇄ Английский Арабский Африкаанс Болгарский Венгерский Греческий Датский Ирландский Испанский Итальянский Китайский Литовский Мальтийский Немецкий Нидерландский Норвежский Польский Португальский Румынский Русский Сербский Словацкий Словенский Узбекский Украинский Урду Финский Французский Хорватский Чешский Шведский Эсперанто Эстонский Японский +

undertaking ['ʌndə'teɪkɪŋ] сущ.
общ.	підприємництво n; спра́ва f; за́хід m; зобов'язання n; гара́нтія f; уго́да f; похоро́нне бюро́; крамниця трунаря; починання n
фин.	узяте зобов'язання; узяття зобов'язань
юр.	підприємство n; положення угоди; пору́шення n (of); взяте зобов'язання; положення договору; постанова договору; взяте зобов'язання
undertakings сущ.
общ.	за́хід m
undertake ['ʌndə'teɪk] глаг.
общ.	почина́ти; братися (дати зобов'язання); бра́ти на се́бе (зобов'язання тощо); ручатися; гарантува́ти; відважитися; насмілитися; вступа́ти в бій; вступати у суперечку; підряди́тися
ИТ.	брати на себе певні зобов'язання; взяти на себе певні зобов'язання; братися (за щось); започатковувати; започаткувати; почати
почв.	закладати дослід; ставити дослід
разг.	бути власником похоронного бюро
тех.	вико́нувати
фин.	брати на се́бе зобов'язання; почина́ти (діяльність)
юр.	бра́ти на се́бе (зобов'язання, функції тощо); вжива́ти (заходи тощо; заходів тощо); брати на се́бе зобов'язання (to + inf); брати на себе обов'язки (to + inf); взяти на се́бе зобов'язання (to + inf); взяти на себе; зобов'язуватися
Английский тезаурус
undertaking ['ʌndə'teɪkɪŋ] сущ.
юр.	A promise given during legal proceedings by a party or his attorney, usually as a condition of getting some concession from the court or third party
undertook [ʌndəˈtʊk] глаг.
общ.	undertake

undertaking : 108 фраз в 13 тематиках

Авиация	1
Военный термин	5
Деловая лексика	1
Дипломатия	8
Европейский союз	1
Международные отношения	2
Общая лексика	13
Окружающая среда	1
Права человека и правозащитная деят.	1
Трудовое право	1
Финансы	11
Экономика	19
Юридическая лексика	44