Английский ⇄ Английский Арабский Африкаанс Болгарский Венгерский Греческий Датский Ирландский Испанский Итальянский Китайский Литовский Мальтийский Немецкий Нидерландский Норвежский Польский Португальский Румынский Русский Сербский Словацкий Словенский Узбекский Украинский Урду Финский Французский Хорватский Чешский Шведский Эсперанто Эстонский Японский +

undertaking ['ʌndə'teɪkɪŋ] сущ.
общ.	підприємництво n; справа f; захід m; зобов'язання n; гарантія f; угода f; похоронне бюро; крамниця трунаря; починання n
фин.	узяте зобов'язання; узяття зобов'язань
юр.	підприємство n; положення угоди; порушення n (of)
undertakings сущ.
общ.	захід m
undertake ['ʌndə'teɪk] глаг.
общ.	починати; братися (дати зобов'язання); брати на себе (зобов'язання тощо); ручатися; гарантувати; відважитися; насмілитися; вступати в бій; вступати у суперечку; підрядитися
ИТ.	брати на себе певні зобов'язання; взяти на себе певні зобов'язання; братися (за щось); започатковувати; започаткувати; почати
разг.	бути власником похоронного бюро
фин.	брати на себе зобов'язання; починати (діяльність)
юр.	брати на себе (зобов'язання, функції тощо); вживати (заходи тощо); брати на себе зобов'язання (to + inf); брати на себе обов'язки (to + inf); взяти на себе зобов'язання (to + inf); взяти на себе
Английский тезаурус
undertaking ['ʌndə'teɪkɪŋ] сущ.
юр.	A promise given during legal proceedings by a party or his attorney, usually as a condition of getting some concession from the court or third party
undertook [ʌndəˈtʊk] глаг.
общ.	undertake

undertaking : 87 фраз в 12 тематиках

Авиация	1
Военный термин	5
Деловая лексика	1
Дипломатия	8
Европейский союз	1
Международные отношения	2
Общая лексика	13
Окружающая среда	1
Права человека и правозащитная деят.	1
Финансы	11
Экономика	19
Юридическая лексика	24