 |
| |||
| давати показання; свідчити (to, against); підтверджувати свідченням; урочисто заявляти; бути свідченням чогось; бути доказом чогось; бути ознакою чогось; виявля́ти (бажання тощо); висло́влювати (бажання тощо); засвідчити; засвідчувати; посвідчити (to); посвідчувати (to) | |||
| свідчити про (of) | |||
| виявля́ти | |||
| пока́зувати (давати показання); виступати свідком; давати показання (свідчити); дати свідчення (as a witness); засвідчити (to); засвідчувати (to); свідчити; давати свідчення; бу́ти свідченням; бути доказом; заявляти; стве́рджувати; слугувати доказом; виступати як свідок; дово́дити; наводити доказ; наводити докази; оголо́шувати | |||
| |||
| засвідчений | |||
| Английский тезаурус | |||
| |||
| to make statements that can be taken as evidence under oath in a court of law; give evidence under oath as a witness in a court proceeding | |||
|
testify : 66 фраз в 3 тематиках |
| Общая лексика | 9 |
| Права человека и правозащитная деят. | 3 |
| Юридическая лексика | 54 |