Английский ⇄ Английский Арабский Греческий Датский Испанский Итальянский Китайский Немецкий Нидерландский Польский Португальский Русский Сербский Узбекский Украинский Урду Финский Французский Шведский Шотландский Эсперанто Японский +

libel ['laɪb(ə)l] сущ.
общ.	наклепницька заява; те, що дискредитує; те, що шкодить репутації; накле́п m; наклепати; пасквіль m
дип.	те, що дискредитує репутації; юр m
прав.чел.	накле́п m (у письмовій формі)
рел.	іскова заява (в церковний суд)
юр.	письмовий накле́п (у пресі); дифамація f; ска́рга f; позов m; обмо́ва f; позовна заява (у церковному або морському суді); пасквіль m (наклеп письмовий або через пресу); вимога про конфіскацію (у зв'язку з порушенням законодавства про продукти харчування і лікарські речовини); наклеп у пресі
юр., шотл.выр.	обвинува́чення n
criminal libel ['laɪb(ə)l] сущ.
юр.	дифамація f
libel ['laɪb(ə)l] глаг.
общ.	дискредитувати (когось); ганьбити (когось); наклепувати; вимагати конфіскації; заявляти про звинувачення
дип.	дискредитувати
разг.	применшувати чиїсь заслуги; ображати гідність
юр.	зво́дити на́клеп (у пресі тощо); займатися дифамацією; писати пасквілі (на когось); подава́ти скаргу; подава́ти позов; зводити наклеп у займатися дифамацією; зводити наклеп у пресіу займатися дифамацією; подавати позовну заяву; оска́ржувати; поширювати наклепницькі відомості; робити наклеп
юр., шотл.выр.	заявляти про обвинувачення
Английский тезаурус
libel ['laɪb(ə)l] сущ.
юр.	defamation; any written or printed matter to injure a person’s reputation; False and malicious material that is written or published that harms a person's reputation. See DEFAMATION

libel : 58 фраз в 4 тематиках

Дипломатия	4
Общая лексика	3
Пословица	1
Юридическая лексика	50