Английский ⇄ Английский Арабский Болгарский Венгерский Греческий Датский Ирландский Испанский Итальянский Китайский Литовский Мальтийский Немецкий Нидерландский Норвежский Польский Португальский Румынский Русский Сербский Словацкий Словенский Узбекский Украинский Урду Финский Французский Хорватский Чешский Шведский Шотландский Эсперанто Эстонский Японский +

isolate ['aɪs(ə)lət] сущ.
общ.	відділяти; ізолят m
почв.	про́ба f (ґрунту); культура f (мікрофлори)
isolate ['aɪsəleɪt] глаг.
общ.	ізолюва́ти; відокре́млювати; відособляти
воен.	блокува́ти (тактичне завдання фізично та психологічно ізолювати противника від джерел підтримки, позбавити свободи пересування, не допустити контакту з іншими силами противника та не дати можливості перепочинку)
ИТ.	ви́ділити; відділи́ти
науч.	заізолюва́ти; виокре́млювати; ви́окремити; відокре́мити
нефт.газ.	роз'є́днувати; вилуча́ти; відключати; дсім. вилучати (з суміші)
хим.	виділя́ти
эл.	відмика́ти; виділя́ти (сигнали); локалізува́ти (дефекти); від'єднувати; розв'я́зувати; розділяти (сигнали, каналії)
юр.	піддавати карантину
Английский тезаурус
isolate ['aɪs(ə)lət] сущ.
воен., логист.	A tactical task given to a unit to seal off both physically and psychologically an enemy from its sources of support, to deny an enemy freedom of movement, and prevent an enemy unit from having contact with other enemy forces. An enemy must not be allowed sanctuary within its present position. (FRA)

isolate : 13 фраз в 5 тематиках

Авиация	2
Военный термин	5
Дипломатия	1
Общая лексика	3
Юридическая лексика	2