|
[ɪk'spləusɪv] сущ.  | |
|
| общ. |
вибухо́ва речовина |
| авиац. |
вибухонебезпечна речовина |
| воен. |
ВР; вибухо́ва речовина (agent; ВР) |
| воен., ОМП. |
вибухонебезпечний предмет (Brücke); вибухонебезпечний матеріал (Brücke) |
| юр. |
вибухівка f |
|
|
| общ. |
вибухо́вий; розривний (снаряд, куля); запальний (про людину); гарячий (про людину); нестриманий (про людину); стрибкоподібний |
| авиац. |
розривний (про снаряди, речовини тощо) |
| воен. |
бурхливий |
| горн. |
гримучий |
| дип. |
розривний; гарячий; запальний |
| окруж. |
вибухо́ва речовина |
| тех. |
підривни́й |
| фон. |
вибуховий приголосний; проривний приголосний; проривний; експлозивний |
| юр. |
бурхливий (про зростання тощо); вибухонебезпе́чний; різкий |
|
| Английский тезаурус |
|
|
| воен., логист. |
A substance or mixture of substances which, under external influences in general, under that of a detonator, is capable of rapidly releasing energy in the form of gases and heat. (FRA) |
| воен., сокр. |
exp; expl; explo |
| сокр., горн. |
ex.; exp. expl |
|
|
| сокр., горн. |
expls |
