|
['enʤɪ'nɪ(ə)rɪŋ] сущ.  | |
|
| общ. |
інженерна майстерність; інженерна техніка; машинобудува́ння n; те́хніка f (сфера діяльності) |
| авиац. |
техноло́гія f |
| воен. |
інженерно-конструкторські роботи; інженерно–конструкторські роботи; інженерна спра́ва |
| ИТ. |
розро́бка f |
| комп. |
проектува́ння n (як область знань) |
| мат. |
розробля́ння n; проєктува́ння |
| науч. |
те́хниќа; те́хнічні нау́ки; технічне знання те́хнологія |
| нефт.газ. |
прикладна́ га́лузь (науки); дослідження , щодо реалізації технологічних процесів чи побудови промислових об'єктів; інженерні роботи , щодо реалізації технологічних процесів чи побудови промислових об'єктів; будівни́цтво n |
| разг. |
махіна́ції; інтриги; підступи |
| тех. |
спра́ва f |
| тур. |
те́хніка f (The Pont du Gard, an aqueduct in southern France, is a magnificent example of Roman engineering skill.) |
| фин. |
інжене́рія f |
| эк. |
конструюва́ння n; проектува́ння n; те́хніка f; інженерне мистецтво |
| юр. |
влаштува́ння n; організува́ння n; провокува́ння n; організо́вування n |
|
|
| окруж. |
інжиніринг m |
|
|
| общ. |
спору́джувати; ство́рювати; проектува́ти; працювати інженером; працювати техніком; підстроювати; організо́вувати; затіва́ти; придумувати; винахо́дити; споруджати; споруди́ти |
| ИТ. |
розробля́ти |
| мат. |
розроби́ти; проєктува́ти; спроєктува́ти |
| науч. |
спрое́ктува́ти; сконструюва́ти |
| эк. |
конструюва́ти; будува́ти; зво́дити |
| юр. |
влашто́вувати; провокува́ти |
|
|
| общ. |
прикладни́й (про науку); техні́чний; інжене́рний |
| нефт.газ. |
технологі́чний; машинобудівний |
|
| Английский тезаурус |
|
|
| воен., сокр. |
eng |
| сокр., горн. |
engg.; engin; engng |
| сокр., нефт.газ., сахал. |
eng'g; engrg |
|
|
| унив., сокр. |
M |
| энерг., сокр. |
Combustion |
