Английский ⇄ Английский Арабский Африкаанс Венгерский Греческий Испанский Итальянский Китайский Немецкий Норвежский Польский Португальский Русский Сербский Узбекский Украинский Урду Финский Французский Шведский Шотландский Эсперанто Японский +

decree [dɪ'kri:] сущ.
общ.	декре́т m; указ m; нака́з m; закон m; постановити; постановляти (видавати розпорядження); розпорядження n (постанова); універсал m (закон); ухвалити; ухвалювати (видавати рішення, ухвалу)
ист.	едикт m
рел.	приречення n; во́ля f (Божа)
церк.	постанова церковної ради; веління n
эк.	постано́ва f; розпорядження n
юр.	постано́ва f (наказ, розпорядження); ухва́ла f; нака́з m (постанова, указ тж; суду); постановити (видавати постанову); рішення суду про розірвання шлюбу; указ m (постанова); ухвалити (видавати ухвалу); судове́ рішення; судова постано́ва; судова ухвала
decree [dɪ'kri:] глаг.
общ.	видавати декрет; видавати указ; видавати наказ; декретувати; нака́зувати; давати розпорядження; визнача́ти; вирішувати; припи́сувати; пропонува́ти
дип.	постановляти (щось)
прав.чел.	постанова суду
эк.	віддавати розпорядження
юр.	ухвалювати судове рішення; ухвалювати судову постанову; приймати ухвалу; виносити судову постанову; постановляти; ухвалювати; видати декрет; виносити судове рішення; виносити судове постанову; виносити судове ухвалу; виносити судове розпорядження; видавати розпорядження; виносити судову ухвалу
Английский тезаурус
decree [dɪ'kri:] сущ.
юр.	an official order, judgment; A court decision. It can be "interlocutory," which means it is not a final decision, or 2 "final," which means all issues of the case are settled

decrees : 117 фраз в 7 тематиках

Бизнес	1
Дипломатия	5
Международные отношения	1
Общая лексика	10
Трудовое право	1
Экономика	12
Юридическая лексика	87