СловариФорумКупитьСкачатьКонтакты

   Английский +
Google | Forvo | +
существительное | глагол | прилагательное | к фразам

decree

[dɪ'kri:] сущ.
общ. декре́т m; указ m; нака́з m; зако́н m; постановити; постановляти (видавати розпорядження); розпорядження n (постанова); універсал m (закон); ухвали́ти; ухвалювати (видавати рішення, ухвалу)
ист. едикт m
рел. приречення n; во́ля f (Божа)
церк. постанова церковної ради; веління n
эк. постано́ва f; розпорядження n
юр. постано́ва f (наказ, розпорядження); ухва́ла f; нака́з m (постанова, указ тж; суду); постановити (видавати постанову); рішення суду про розірвання шлюбу; указ m (постанова); ухвали́ти (видавати ухвалу); судове́ рішення; судова постано́ва; судова ухвала
decree [dɪ'kri:] глаг.
общ. видавати декрет; видавати указ; видавати наказ; декретувати; нака́зувати; давати розпорядження; визнача́ти; вирішувати; припи́сувати; пропонува́ти
дип. постановляти (щось)
прав.чел. постанова суду
эк. віддавати розпорядження
юр. ухвалювати судове рішення; ухвалювати судову постанову; приймати ухвалу; виносити судову постанову; постановляти; ухвалювати; видати декрет; виносити судове рішення; виносити судове постанову; виносити судове ухвалу; виносити судове розпорядження; видавати розпорядження; виносити судову ухвалу
decree [dɪ'kri:] прил.
окруж. декре́т (Рішення суду, що оголошує про правові наслідки встановлених фактів)
юр. рішення (суду)
 Английский тезаурус
decree [dɪ'kri:] сущ.
юр. an official order, judgment; A court decision. It can be "interlocutory," which means it is not a final decision, or 2 "final," which means all issues of the case are settled
decree
: 117 фраз в 8 тематиках
Бизнес1
Дипломатия5
Международные отношения1
Общая лексика10
Окружающая среда1
Трудовое право1
Экономика12
Юридическая лексика86