[ɪk'sperɪment] сущ. This HTML5 player is not supported by your browser
общ.
до́слід m ; експериме́нт m ; експериментування n ; прове́дення дослідів
архив.
експеримента́льне дослі́дження
мат.
спро́ба f ; випро́бування n
окруж.
експериме́нт m (Дослід, проведений при контрольованих умовах для підтвердження відомого факту, з'ясування правильності наукової гіпотези або визначення дієвості чого-небудь, раніше невипробуваного)
тех.
до́свід m ; про́ба f
общ.
робити досліди ; проводити експеримент (на чомусь) ; експериментува́ти (on, with) ; випробо́вувати ; з'ясовувати дослідним шляхом ; прова́дити до́сліди ; прово́дити до́сліди (on, with)
авиац.
прово́дити до́слід
нефт.газ.
ста́вити до́слід
рбт.
проводити експеримент
юр.
експериментува́ти
Английский тезаурус
хим., сокр.
E
сокр.
ex ; exp ; expt
сокр., авиац.мед.
exp t
сокр., полим.
expr ; expt.
сокр., с/х.
exper
сокр., стр.
exp.