|
[ɪn'fɔ:smənt] сущ.  | |
|
| общ. |
ти́ск m; при́мус m; силування n; здійснення n (закону); нагляд за втіленням у життя; зміцнення n; підкріплення n; ти́снення n |
| авиац. |
примусове виконання (закону); вимога про дотримання (тарифів, норм тощо) |
| воен. |
примусове здійснення; примусове проведення в життя |
| дип. |
нагляд за втіленням в життя |
| окруж. |
приведення у виконання (Дія, спрямована на набрання чинності чогось, наприклад, закону; реалізація права або наказу) |
| фин. |
правозастосування n; приведення до виконання; примусове виконання |
| эк. |
стя́гнення n; здійснення n; дотри́мання n |
| юр. |
примусове стягнення (платежів; за рішенням суду); забезпечення правовою санкцією; поліцейське правозастосування; застосува́ння n (примусове); при́мус m (до виконання); примусове виконання (договору тощо); примусове застосування (of law; права, закону); примусове здійснення (за судом; за рішенням суду); примусове виконання права (of law); стя́гнення n (вид покарання); примусове застосування права (of law); зобов'язування n (Yanamahan); примусове забезпечення дотримання (закону, права); примусове забезпечення виконання (закону, права); примус до виконання; примус до виконання вимог гангстерської банди; викона́ння n (судового вироку); патрульна поліція; примусове забезпечення застосування (закону, права); примушування до виконання вимог (у т.ч. банди або злочинної організації) |
| юр., амер. |
поліція f (патрульна) |
|
|
| юр. |
правозастосування n (примусове застосування права, закону) |
