|
[kʌm] сущ.  | |
|
| общ. |
вхо́дити (in, into); добира́тися (at); запановувати (наставати, встановлюватися); запанувати; звестися (to); зводитися (до чого, to); йти; майбутній; надходити (to, in); надійти (to, in); настати; наступати (про час); наступити; наїжджати (про гостей); наїздити; наїхати; переходити (to); прилинути; примандрувати; притаскатися (unexpectedly); притаскуватися (unexpectedly); приїздити; приїхати; підійти; піти (сюди); тягти́ (повівати; доноситися - про запах); наближатися; відбува́тися m; дістава́тися (at); добратися (at); дістатися (at) |
| жарг. |
припертися m (прийти); припха́тися m |
| прав.чел. |
підпадати |
| юр. |
підпадати (під дію закону тощо, within) |
|
|
| общ. |
ну! f |
|
|
| рел., катол. |
збірник богослужбових читань |
|
|
| общ. |
приходити; приїжджа́ти; прибувати; підхо́дити (наставати - про час); іти́ (наближатися); їхати; дохо́дити (at, to); досяга́ти (to); настава́ти; з'являтися; виника́ти; траплятися; вихо́дити (траплятися); робитися; похо́дити (of); бути родом; бути походженням; проростати; схо́дити; рости́; прийде́шній (which is to come); ввійти (in, into); вийти; виходжувати; досягти (to); дійти (at, to); перейти (to); прибути |
| авиац. |
підхо́дити; ставатися |
| воен. |
бува́ти; ставати; дохо́дити; досяга́ти; похо́дити; бути родом (походженням) |
| ИТ. |
прийти; трапитися |
| тех. |
надходити |
| эк. |
дохо́дити до |
| юр. |
потрапляти (під підозру тощо); досягнути повноліття; з'явитися до суду; з'являтися (до суду) |
|
| Английский тезаурус |
|
|
| сокр. |
computer output microfilm equipment |
| сокр., мед. |
Centre Odontologique De Médicométrie Et D'Évaluation |
|
|
| сокр. |
came |
