['vektə] rzecz. This HTML5 player is not supported by your browser
ekon. напрямок m komp. одномірний масив mat. вектор m наведення n med. переносник інфекції ochr.środ. вектор m (Один із двох основних типів внутрішньої організації даних у системах ГІС. Векторні системи засновані на геометрії координат і розподіляють просторові дані на точки, лінії, полігони. Векторні структури особливо підходять для зберігання описів просторових об'єктів із чіткими межами або до яких меж можуть бути застосовані) technol. одновимірний масив ; рядок m wojsk. курс m напрям m переносник захворювань ; засіб доставляння ; засіб доставки posp. спрямовувати ; скеровувати ; наводити ; направляти posp. векторний Angielski tezaurus lotn., amer. A heading given by a controller to a pilot on the basis of radar-derived information to provide navigational guidance med. In genetically engineered vaccines, a vector is a bacterium or virus that transports antigen-coding genes into the body to provoke an immune response. The vector itself does not provoke an immune response or cause disease. A vector may also refer to an organism, especially an insect, that transmits disease-causing agents. zob. też genetic engineering skr. v wojsk., skr. vec ; vtr skr., broń. State Research Center for Virology and Biotechnology skr., lab. Viral Emergency Control Tactical Operations and Response skr., nauka o z. vector plotting program skr., wojsk. Virtual Environment Cultural Training for Operational Readiness
