 |
| |||
| зумовити; зумовлювати (обмежувати якимись умовами) | |||
| ввести; визначити; закріпити; обумовити; передба́чити; установити | |||
| |||
| обумо́влювати (for); ставити умову; робити застереження; обумовити (for); ставити за умову (on, that) | |||
| обговорити; ста́вити умовою | |||
| визнача́ти; встановлювати (про закон, положення тощо); застеріга́ти (резервувати право тощо); передбача́ти (в законі); домовлятися | |||
| застерегти; застеріга́ти; обумо́влювати | |||
| |||
| прилистковий | |||
| Angielski tezaurus | |||
| |||
| to specify as an essential condition of an agreement; to make a specific demand; agree to something | |||
|
stipulate : 28 do fraz, 7 tematyki |
| Dyplomacja | 2 |
| Ekologia | 3 |
| Ekonomia | 7 |
| Pospolicie | 6 |
| Prawo | 7 |
| Prawo pracy | 2 |
| Turystyka | 1 |