|
[kwɪt] rzecz.  | |
|
| amer. |
звільнення n (з роботи); увільнення n (з роботи) |
| lotn. |
службовець чи робітник, що звільняється з роботи; кидати (звичку); закінчувати (що-небудь робити) |
| praw. |
звільнення з робо́ти (за бажанням) |
| prawo pr. |
звільнення з робо́ти за вла́сним бажа́нням |
| wojsk. |
звільнення n (з роботи, від зобов'язання) |
|
|
| posp. |
кидати; залиша́ти (звільнятися); звільнятися; іти у відставку; перестати; кинути; відмо́витися; віддячувати; відпланувати; сплачувати (борг); вико́нувати (обов'язок); позбува́тися; позбавлятися; спе́катися; пово́дитися; виправдувати (когось); вибувати; вибути; облишати; облишити |
| amer. |
покинути (заняття тощо); закінчити (заняття тощо); припини́ти (роботу) |
| ekon. |
кидати (роботу, житло); залиша́ти (роботу, житло); припиняти; випла́чувати (борг); звільняти від (зобов'язання) |
| komp. |
вийти |
| praw. |
вико́нувати (зобов'язання); виплачувати борг (гроші); закінчувати; звільняти (в т. ч. від зобов'язання; у т.ч. від зобов'язання); звільнятися (з роботи); кидати (роботу); покидати; звільня́тися з робо́ти; виплачувати гроші (борг) |
| prawo pr. |
звільня́тися з робо́ти |
| techn. |
вихо́дити |
| technol. |
виходити із системи; завершити сеанс; залиша́ти; залишити; покинути; припини́ти |
| wojsk. |
кидати (роботу, службу); звільняти (з роботи, від зобов'язання); звільнятися (з роботи, від зобов'язання); вико́нувати (зобов'язання) |
|
|
| posp. |
вільний; що звільнився (від чогось); що здихався (чогось); що позбувся (чогось) |
|
| Angielski tezaurus |
|
|
| skr., amer., slang |
hang it up (I have decided to hang up my teaching job); pooped out (He pooped out after we started to do the hard work) |
|
|
| skr., elektron. |
quantum interference transistor |
|
|
| sport, skr. |
Q |
