|
['brəukən] rzecz.  | |
|
| posp. |
з домішкою (про колір) |
| olej. |
пересічна місцевість |
| wojsk. |
понижений у чині |
|
|
| posp. |
лама́ти (Yerkwantai); злама́ти (Yerkwantai); па́уза; лама́тися; зламувати; зламуватися; розбива́ти (посуд); розбива́тися; розрива́ти; розрива́тися (про мотузок); прорива́ти; прорива́тися; розсіювати; розсіюватися́; розхо́дитися; розступа́тися; псува́ти; роби́ти неприда́тним; перерива́ти (припиняти); пору́шувати (закон, правило); припиня́ти (мовчання тощо); робити зупи́нку; вдира́тися (into, to); уломлюватися; ослабляти; почина́тися; настава́ти; вибуха́ти; ударя́ти (про грозу); розоряти; призводити до банкрутства; збанкрутува́ти; вириватися; зрива́тися (про чийсь голос); тіка́ти; розпукуватися; трапля́тися; відбува́тися; повідо́мити (щось); розпу́шувати (ґрунт); копа́ти (ґрунт); з'явля́тися (на поверхні); різати на шматки; м'я́ти; тіпати; те́рти; побивати (рекорд); вимика́ти; розмика́ти (ланцюг); розкрива́ти (таємницю); вде́ртися (into, to); ви́бухнути; витіпати; перекурити (for smoking); переступи́ти; подратися; прибо́ркати; прокласти; прорва́тися; щіли́на; трі́щина |
| chem. |
дробити; руйнува́ти |
| dypl. |
зламати опір (down); зламати волю (down); порва́ти |
| ekon. |
пору́шувати (договір, закон і т.п.); розрива́ти (відносини й т.п.); припиня́ти (відносини й т.п.); розорятися; відмовлятися; відступа́ти; розривати відносини; пору́шення (договору) |
| elektron. |
перерива́ти (струм); роз'є́днувати; розмика́ти; розімкну́ти; дробитися; вимикання подрібнювати; подрібнюватися; м'я́ти (льон, коноплі); обрива́ти (розривати, переривати); обрива́тися; відбива́ти; розко́лювати; рва́ти; тріпа́ти (луб'яні культури) |
| geol. |
пору́шення |
| gleb. |
подрібнювати; розпу́шувати |
| górn. |
обрушувати; обвалювати |
| lotn. |
дола́ти (звуковий бар'єр); пробива́ти (хмарність); переходити із прийому на передавання (радіосигналів); розмика́ти (електричне коло) |
| nief. |
розмінювати (гроші) |
| olej. |
поло́мка; руйнува́ння; розрива́тися; виключа́ти; відключати |
| praw. |
пору́шувати (право, закон, договір, зобов'язання та ін.; право, норму); розрива́ти (стосунки тощо; відносини) |
| relig. |
лама́ти (broke; broken); розбива́ти (broke; broken); руйнува́ти (broke; broken); рва́ти (broke; broken); розрива́ти (broke; broken); зламувати (broke; broken); пору́шувати (broke; broken, обіцянку, закон, правило; broke; broken, право, закон, договір, обов'язок і т.д.) |
| roln. |
підніма́ти (цілину) |
| technol. |
зупини́ти; зупиня́ти; перерва́ти; перерива́ти; розділи́ти; розділяти; розірва́ти |
| wojsk. |
вказує на відокремлення тексту від інших частин повідомлення (термін радіообміну); розбива́ти; руйнува́тися; підрива́ти (сили, здоров'я); пору́шувати (обіцянку, закон, правило) |
|
|
| wojsk. |
"Па́уза" (фраза радіообміну) |
|
|
| posp. |
зла́маний; пола́маний; розби́тий; підірваний (про здоров'я); ослаблений (про здоров'я); зажу́рений; пригнічений; розо́рений; що розорився; ла́маний; нескладни́й (про мову); перери́вчастий; нерівний (про місцевість); горби́стий (про місцевість); пору́шений (про закон, правило); несуцільний; фрагментарний; нестійки́й (про погоду); перемінний (про погоду); об'їжджений (про коня); нечи́стий (про колір); дифтонгізований; калічений (про мову); надломлений; неспра́вний; переривистий; побитий (про посуд); покалічений; потрощений; проламаний; розла́маний |
| chem. |
подрібнений |
| ekon. |
роздроблений |
| elektron. |
розімкнений |
| gleb. |
пору́шений; розпу́шений; розче́плений; пересічений |
| olej. |
зруйно́ваний; обірваний; рва́ний; розще́плений |
| praw. |
пору́шений (про закон, угоду, обіцянку тощо); розірваний |
|
| Angielski tezaurus |
|
|
| skr., kontr. |
brk |
