 |
| |||
| бути спроможним (to); могти́ (бути спроможним); вміти; здужати (бути спроможним, to); змагати; змогти; зуміти; подужати; подужувати; спромагатися (to); спромогтися (to); уміти | |||
| мати можливість зробити (щось, to + inf) | |||
|
be able : 13 do fraz, 4 tematyki |
| Pospolicie | 10 |
| Przenośnie | 1 |
| Przysłowie | 1 |
| Wojskowość | 1 |