|
[kən'dɪʃ(ə)nɪŋ] rzecz. | |
|
| posp. |
кондиціюва́ння n; досягнення потрібного складу; досягнення потрібного стану |
| arch. |
кондиціонування повітря |
| gleb. |
оструктурення n; поліпшення фізичних властивостей (ґрунту; добрив); кондиціонування n (добрив, насіння) |
| nauk. |
пристосо́вування n (до умов чи вимог); пристосува́ння n (до умов чи вимог); скондиціюва́ння n; узгіднювання n (з вимогами, стандартом тощо); узгіднення n (з вимогами, стандартом тощо); обробля́ння n (згідно зі встановленими нормами); обро́блення n (згідно зі встановленими нормами); реґулюва́ння; зреґулюва́ння; обумо́влювання n; обумо́влення n; формулюва́ння умо́в; формулювання вимог; сформулюва́ння умо́в; сформулювання вимог |
| olej. |
доведення до заданих параметрів кондиціювання; визначення заданого складу; визначення заданого стану |
| przem. |
відволо́жування n |
| robot. |
приведення до необхідних технічних умов; узго́дження n (напр. лінії передачі) |
| roln. |
структурува́ння n |
| sport |
загартува́ння n |
| techn. |
паспортизація f (устаткування) |
| technol. |
задоволення певних технічних умов; покра́щення n; узго́дження n; узго́джування n |
| wojsk. |
кондиціонування n; тренува́ння n; фізична підготовка; встановлення необхідного стану |
| włók. |
замаслювання n; ви́тримка f (напр. деревини); дозволожування n (пряжі після прядіння); обро́блення n; узго́дження n (сполучення); поліпшення n; формува́ння n (напр. сигналу) |
|
|
| posp. |
обумо́влювати; визнача́ти; регулюва́ти; кондиціонувати (повітря); ста́вити умо́ви; домовлятися; кондиціюва́ти; обумо́вити; ста́вити умовою |
| aktyw. |
передумова f |
| lotn. |
підтримувати в певному стані; приводити в пе́вний стан; кондиціонувати |
| nauk. |
зумо́вити; спричиня́ти; спричини́ти; поста́вити умо́ви; домовлятися напере́д; домо́витися напере́д; пристосо́вувати (до умов чи вимог); пристосува́ти (до умов чи вимог); обробля́ти (згідно зі встановленими нормами); оброби́ти (згідно зі встановленими нормами); скондициювати |
| olej. |
проробляти стовбур свердловини (перед спуском обсадної колони) |
| praw. |
зумо́влювати; ставить умову; ставить за умову; ставити умовою скоєння злочину; створювати умови для скоєння злочину; застеріга́ти (резервувати право тощо); ставити умову |
| roln. |
відгодовувати |
| sport |
тренува́ти кома́нду; тренувати коня |
| techn. |
витри́мувати (напр. деревину); дово́дити |
|
|
| nauk. |
пристосо́вувальний; кондиціюва́льний; реґулюва́льний |
|
| Angielski tezaurus |
|
|
| wojsk., skr. |
cond |
|
|
| skr., polim. |
cond. |
| stan. |
Those variables of an operational environment or situation in which a unit, system, or individual is expected to operate and may affect performance. zob. też joint mission-essential tasks; A physical or behavioral state of a system that is required for the achievement of an objective (JP 3-0) zob. też joint mission-essential tasks |
| techn., skr. |
condtn |
| wojsk., skr. |
cnd; cond |
|
|
| progr., skr. |
C |